Розглянуто творчість А.П.Платонова в контексті новітньої світової літератури і на тлі філософсько-естетичної думки кінця XIX - першої половини XX ст. Проведено зіставний аналіз творів А.П.Платонова, Дж.Джойса, Ф.Кафки, К.Чапека, У.Голдінга, М.Хвильового. Визначено, що типологічні паралелі між ними зумовлюються спілною модерністською установкою - "епістемологічною непевністю" щодо сутності буття і людини. Установлено спорідненість поетик даних авторів. У контексті жанрових тенденцій новітньої літератури охарактеризовано специфічну рису творів Платонова - філософську метажанровість з властивим їй поєднанням ознак утопії та антиутопії, міфу і лірики, меніппеї і притчі.

  Скачати повний текст